Словник синонімів Вусика

добичник

див. розбійник

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. добичник — доби́чник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. добичник — -а, ч., заст. Розбійник, грабіжник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добичник — РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал.  Словник синонімів української мови
  4. добичник — ДОБИ́ЧНИК, а, ч., заст. Розбійник, грабіжник. [Фауст:] Женіть же звідси Менелая, Зіпхніть у море знов мерщій! Хай там добичником блукає, Як до душі йому розбій (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372).  Словник української мови в 11 томах
  5. добичник — Добичник, -ка м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.  Словник української мови Грінченка