Значення в інших словниках
-
добропорядний —
добропоря́дний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
добропорядний —
-а, -е. 1》 Який відзначається порядністю. 2》 перен. Який відзначається позитивними ознаками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
добропорядний —
Пристойний
Словник чужослів Павло Штепа
-
добропорядний —
ПОРЯ́ДНИЙ (не здатний на погані, нечесні чи аморальні вчинки), ДОБРОПОРЯ́ДНИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ. Він мав просте нелукаве обличчя. Мабуть, був порядною людиною (Р. Андріяшик); Він був добропорядною, тихою людиною, кабінетним ученим (Ю.
Словник синонімів української мови
-
добропорядний —
ДОБРОПОРЯ́ДНИЙ, а, е. 1. Який відзначається порядністю. Він був добропорядною, тихою людиною (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 13). 2. перен. Який відзначається позитивними ознаками. Воєвода здавався захопленим тільки школою, тільки друкарнею..
Словник української мови в 11 томах