Значення в інших словниках
-
довічно —
дові́чно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
довічно —
Присл. до довічний 2), 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
довічно —
Дові́чно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
довічно —
ДОВІ́ЧНО. Присл. до дові́чний 2, 3. [Марина:] Довічно за тебе бога молитиму, відкаснись від мене, бо загину!.. (Кроп., II, 1958, 206); Ти довічно люби батьківщину, Як любив наш великий Тарас (Турч., Земле моя.., 1961, 6).
Словник української мови в 11 томах
-
довічно —
Довічно нар. = доочне.
Словник української мови Грінченка