Великий тлумачний словник сучасної мови

довічно

дові́чно

Присл. до довічний 2), 3).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. довічно — дові́чно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. довічно — див. довіку  Словник синонімів Вусика
  3. довічно — Дові́чно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. довічно — ДОВІ́ЧНО. Присл. до дові́чний 2, 3. [Марина:] Довічно за тебе бога молитиму, відкаснись від мене, бо загину!.. (Кроп., II, 1958, 206); Ти довічно люби батьківщину, Як любив наш великий Тарас (Турч., Земле моя.., 1961, 6).  Словник української мови в 11 томах
  5. довічно — Довічно нар. = доочне.  Словник української мови Грінченка