довічний
дові́чний
-а, -е.
1》 Який не має початку і кінця; споконвічний, одвічний.
2》 Який існує постійно, не зникає; вічний.
|| Не обмежений яким-небудь строком; безстроковий.
|| Який до кінця життя займається однією справою.
|| Який продовжується, триває до кінця життя.
Довічна страхова рента — регулярний дохід, що виплачується страхувальнику до кінця його життя за втрати працездатності.
Довічне страхування — один із різновидів страхування життя; страхування на випадок смерті та втрати працездатності.
3》 Який живе, існує, триває з давніх часів або дуже довго.
Великий тлумачний словник сучасної української мови