1. Великий тлумачний словник сучасної мови

довічний

дові́чний

-а, -е.

1》 Який не має початку і кінця; споконвічний, одвічний.

2》 Який існує постійно, не зникає; вічний.

|| Не обмежений яким-небудь строком; безстроковий.

|| Який до кінця життя займається однією справою.

|| Який продовжується, триває до кінця життя.

Довічна страхова рента — регулярний дохід, що виплачується страхувальнику до кінця його життя за втрати працездатності.

Довічне страхування — один із різновидів страхування життя; страхування на випадок смерті та втрати працездатності.

3》 Який живе, існує, триває з давніх часів або дуже довго.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довічний — дові́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довічний — див. ВІЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. довічний — [доув’ічнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. довічний — див. вічний Словник синонімів Вусика
  5. довічний — відійти́ / відхо́дити у ві́чність (у дові́чний сон), уроч. Померти. Минуло п’ять років відтоді, як відійшов у вічність великий сонцелюб — поет-академік Максим Тадейович Рильський (З газети)... Фразеологічний словник української мови
  6. довічний — ВІ́ЧНИЙ (який не зникає, не перестає існувати; який існуватиме, триватиме довго, завжди), ДОВІ́ЧНИЙ, НАВІ́ЧНИЙ, НЕМИНУ́ЩИЙ, ПОВІ́ЧНИЙ рідше, БЕЗСМЕ́РТНИЙ, НЕВМИРУ́ЩИЙ, НЕВМИРА́ЮЧИЙ (перев. про подвиги, славу і т. ін. діяльність людей). Словник синонімів української мови
  7. довічний — Дові́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. довічний — ДОВІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який не має початку і кінця; споконвічний, одвічний. Сонце! Сонце! се тебе, довічний світе, стрічаючи, вітає земля (Мирний, IV, 1955, 308); Люблю я її [осінь] й за те, що коли опадає в садку пожовкле листя, .. Словник української мови в 11 томах
  9. довічний — Довічний, -а, -е Вѣчный, которому конца не будетъ. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450. Засни, серце, довічним сном! К. Досв. 50. Довішня отрута. Мет. 89. Словник української мови Грінченка