Значення в інших словниках
-
дренькіт —
дре́нькіт іменник чоловічого роду дзвінкі, короткі, тремтячі звуки розм.
Орфографічний словник української мови
-
дренькіт —
-коту, ч., розм. Дзвінкі, короткі, тремтячі звуки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дренькіт —
ДРЕ́НЬКІТ, коту, ч., розм. Дзвінкі, короткі, тремтячі звуки. Він старую мандоліну Сіпав пальцями худими, Прикрий дренькіт відбивали Кручі — наче насміхались (Л. Укр., IV, 1954, 155); *У порівн. І голоси у них.. немов дренькіт розбитого баняка (Фр., VIII, 1952, 327).
Словник української мови в 11 томах