Значення в інших словниках
-
жалісливець —
жалісли́вець іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
жалісливець —
Жалібник, як ім. жалісливий, з чутливим серцем.
Словник синонімів Караванського
-
жалісливець —
-вця, ч. Той, хто схильний до жалості, співчуття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жалісливець —
ЖАЛІСЛИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Жаліслива людина. — Найдуть люди, найдуться жалісливці — і поховають як слід… (Мирний, III, 1954, 133).
Словник української мови в 11 томах
-
жалісливець —
Жалісливець, -вця м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід. Мир. Пов. II. 115.
Словник української мови Грінченка