Значення в інших словниках
-
жах —
жах іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
жах —
СТРАХ, Божий страх, ляк, р. острах, с. переляк, несвітський жах; (війни) кошмар, жахіття; мн. жахи <�Господні>; ПР. СЛ. жахливо, страшно, страх; (!) страшне <�діло>!.
Словник синонімів Караванського
-
жах —
[жах] -ху, м. (ў) -ху
Орфоепічний словник української мови
-
жах —
-у, ч. 1》 Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. Наводити жах (жаху) — викликати в кого-небудь почуття великого переляку, страху. 2》 перев. чого. Те, що викликає почуття переляку, страху. 3》 у знач. присудк. сл., рідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жах —
ЖАХ — екзистенційна ситуація граничного буття, яка окреслює страх перед метафізичною безоднею, що перевищує межі будь-якої матеріальної небезпеки. У стані Ж. матеріальна, фізична небезпека стає лише символом, який виражає небезпеку метафізичну.
Філософський енциклопедичний словник
-
жах —
СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал.
Словник синонімів української мови
-
жах —
ЖАХ, у, ч. 1. Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м’ясо (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
жах —
Жах, -ху м. Ужасъ, страхъ. Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав. Котл. Ен. VI. 63. Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку. МВ. ІІІ. 21.
Словник української мови Грінченка