жах

-у, ч.

1》 Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь.

Наводити жах (жаху) — викликати в кого-небудь почуття великого переляку, страху.

2》 перев. чого. Те, що викликає почуття переляку, страху.

3》 у знач. присудк. сл., рідко. Те саме, що жахливо 2).

4》 у знач. присл., розм. Надзвичайно, дуже.

Значення в інших словниках

1. жах — жах іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. жах — СТРАХ, Божий страх, ляк, р. острах, с. переляк, несвітський жах; (війни) кошмар, жахіття; мн. жахи <�Господні>; ПР. СЛ. жахливо, страшно, страх; (!) страшне <�діло>!.  Словник синонімів Караванського
3. жах — [жах] -ху, м. (ў) -ху  Орфоепічний словник української мови
4. жах — див. дуже; страшило  Словник синонімів Вусика
5. жах — ЖАХ — екзистенційна ситуація граничного буття, яка окреслює страх перед метафізичною безоднею, що перевищує межі будь-якої матеріальної небезпеки. У стані Ж. матеріальна, фізична небезпека стає лише символом, який виражає небезпеку метафізичну.  Філософський енциклопедичний словник
6. жах — СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал.  Словник синонімів української мови
7. жах — ЖАХ, у, ч. 1. Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м’ясо (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
8. жах — Жах, -ху м. Ужасъ, страхъ. Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав. Котл. Ен. VI. 63. Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку. МВ. ІІІ. 21.  Словник української мови Грінченка