Значення в інших словниках
-
жеребець —
жеребе́ць іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
жеребець —
Лошак, огир; П. бабій, жінколюб, женолюб; жеребчик, жереб.
Словник синонімів Караванського
-
жеребець —
[жеиреибец'] -бц'а, ор. -бцем, м. (на) -бц'у/-бцев'і, мн. -бц'і, -бц'іў
Орфоепічний словник української мови
-
жеребець —
-бця, ч. 1》 Самець кобили. 2》 перен. Про чоловіка, який чим-небудь нагадує цю тварину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
жеребець —
Огир, огер, вір, ворик, гармас, гачур, герець
Словник чужослів Павло Штепа
-
жеребець —
(-бця) ч.; крим., жрм. Сексуально стурбований чоловік. // Сексуальний партнер (як правило, випадковий). ЯБМ, 1, 315.
Словник жарґонної лексики української мови
-
жеребець —
КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал.
Словник синонімів української мови
-
жеребець —
Жеребе́ць, -ребця́; -ребці́, -бці́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
жеребець —
ЖЕРЕБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Самець кобили. Жеребець у сірих яблуках дико поводив налитими кров’ю очима і не міг устояти на місці (Панч, III, 1956, 131); *У порівн. Еней і сам так розходився, Як на аркані жеребець (Котл., І, 1952, 73). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах
-
жеребець —
Жеребець, -бця м. Жеребець. Ірже паче жеребець на стані. Ном. № 8843. ум. жеребчик.
Словник української мови Грінченка