Значення в інших словниках
-
Житник —
Жи́тник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
-
житник —
-а, ч., ент. Різновид жука.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
житник —
Житник, -ка м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця). Ном. № 294, № 122.
Словник української мови Грінченка