забіякуватий —
забія́куватий прикметник
Орфографічний словник української мови
забіякуватий —
-а, -е. Який має схильність до бійки, часто вдається до бійки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
забіякуватий —
ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм.
Словник синонімів української мови
забіякуватий —
ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, а, е. Який має схильність до бійки, часто вдається до бійки. Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (Хижняк, Тамара, 1959, 275).
Словник української мови в 11 томах