Значення в інших словниках

  1. забіякуватий — забія́куватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. забіякуватий — -а, -е. Який має схильність до бійки, часто вдається до бійки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забіякуватий — ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. забіякуватий — ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, а, е. Який має схильність до бійки, часто вдається до бійки. Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (Хижняк, Тамара, 1959, 275). Словник української мови в 11 томах