Значення в інших словниках
-
завида —
зави́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота завидник або завидниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
завида —
-и, ч. і ж., розм. Те саме, що завидник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
завида —
ЗА́ЗДРІСНИК (той, хто заздрить), ЗАВИ́ДНИК розм., ЗАВИ́ДА розм. Говорив (Василь), що його одтирають, що то заздрісники і наклепники з'їли його (Ю.
Словник синонімів української мови
-
завида —
ЗАВИ́ДА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що зави́дник і зави́дниця. [Бавкіда:] Ох безбожник [Фауст], завида, Вже й на наше зазіха… (Гете, Фауст, перекл. .Лукаша, 1955, 434).
Словник української мови в 11 томах
-
завида —
Зави́да, -ди об. Завистникъ, завистница. Аф.
Словник української мови Грінченка