Значення в інших словниках
-
загашник —
зага́шник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
загашник —
-а, ч., розм. Потайне місце (де що-небудь сховано, зберігається), тайник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
загашник —
ЗАГА́ШНИК, а, ч., розм. Потайне місце, де що-небудь сховано, зберігається; схованка, потайник. – Запишеш усе, що замовлять на поминки, i витруси загашники своїх годувальників... (В. Яворівський); Він вихоплює із загашника печатку, штемпелює листа (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
загашник —
А, ч. Схованка. Конкурентів били, топтали, годували наркотиками, катували, допитуючись про «загашники» (Дзеркало тижня).
Словник сучасного українського сленгу