Значення в інших словниках
-
закріпачений —
закріпа́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
закріпачений —
-а, -е, іст. Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпачити. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
закріпачений —
Закріпа́чений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
закріпачений —
ЗАКРІПА́ЧЕНИЙ, а, е, іст. Дієпр. пас. мин. ч. до закріпа́чити. Перед 60-ми роками XVIII ст. пригноблене й розорене селянство Лівобережжя і Слобожанщини фактично було вже закріпачене поміщиками (Іст. УРСР, І, 1953, 344); // У знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах