закріпачений
закріпа́чений
-а, -е, іст.
Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпачити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизакріпа́чений
-а, -е, іст.
Дієприкм. пас. мин. ч. до закріпачити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови