Значення в інших словниках
-
засув —
за́сув іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
засув —
[засуў] -ува, м. (на) -ув'і, мн. -увие, -ув'іў
Орфоепічний словник української мови
-
засув —
діал. засов, -а, ч. Рухомий дерев'яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
засув —
За́сув, -ва; за́суви, -вів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
засув —
ЗА́СУВ, діал. ЗА́СОВ, а, ч. Рухомий дерев’яний або залізний пристрій для замикання дверей, воріт, хвіртки і т. ін. Увіходить [воротар] у двір, зачиняє хвіртку, засуває важким засувом браму і йде собі праворуч (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
засув —
Засув, -ва м. 1) = засов. Ном. № 503. 2) Часть лавчастого замка. см. лавчастий замок. Шух. I. 93. 3) Часть отримача. Шух. І. 249.
Словник української мови Грінченка