Значення в інших словниках
-
затужавілий —
затужа́вілий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
затужавілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до затужавіти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
затужавілий —
ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Й розм., ШТИ́ВНИЙ діал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ (ЗАТВЕ́РДЛИЙ), ЗАТУЖА́ВІЛИЙ (який став таким); ДЕРЕВ'ЯНИ́СТИЙ (як дерево); ТУГИ́Й, ТУЖА́ВИЙ (про плоди...
Словник синонімів української мови
-
затужавілий —
ЗАТУЖА́ВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до затужа́віти. Петро мчав вулицею не оглядаючись, ступав по затужавілих перед вечором калюжах (Хижняк, Килимок, 1961, 66); // У знач. прикм. Зашипів затужавілий пісок під човнами, і два човни..
Словник української мови в 11 томах
-
затужавілий —
Затужавілий, -а, -е Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Словник української мови Грінченка