Значення в інших словниках
-
Заїка —
Заї́ка прізвище
Орфографічний словник української мови
-
заїка —
-и, ч. і ж. Людина, яка заїкається.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заїка —
Гикавий, момот
Словник чужослів Павло Штепа
-
Заїка —
Заї́ка, -ки, -ці (прізв.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
заїка —
ЗАЇ́КА, и, ч. і ж. Людина, яка заїкається. — А це чий віз?.. — М-м-мій в-в-віз, — підбіг заїка-посполит, низько вклоняючись архімандритові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 125); Він трохи заїка. Коли спокійний, цього не помітно (Баш, Надія, 1960, 58).
Словник української мови в 11 томах