Словник синонімів Вусика

звиклий

див. умілий

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. звиклий — зви́клий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. звиклий — Обвиклий, навиклий, привиклий; (- око) призвичаєний, натренований.  Словник синонімів Караванського
  3. звиклий — [звиклией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
  4. звиклий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до звикати. 2》 у знач. прикм. До якого звик хто-небудь; повсякденний, добре знайомий; звичний. 3》 у знач. прикм. Призвичаєний до чого-небудь, натренований.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. звиклий — ЗВИ́ЧНИЙ (який став чиєюсь звичкою, увійшов у звичку), ЗВИЧА́ЙНИЙ, ЗВИ́КЛИЙ, ЗВІ́СНИЙ розм., ПРИВИ́ЧНИЙ розм., СВІ́ЙСЬКИЙ розм., НАВИ́КЛИЙ рідко. Асистент.. почав подавати зі звичною точністю інструменти (О.  Словник синонімів української мови
  6. звиклий — ЗВИ́КЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до звика́ти. Звиклий стояти на боці скривдженого, Наливайко в ту ж мить відчув, що мусить допомогти втікачеві (Ле, Наливайко, 1957, 307); Поступово його руки, звиклі в дитинстві тримати косу...  Словник української мови в 11 томах
  7. звиклий — Звиклий, -а, -е Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми. Драг. 63.  Словник української мови Грінченка