звиклий
зви́клий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до звикати.
2》 у знач. прикм. До якого звик хто-небудь; повсякденний, добре знайомий; звичний.
3》 у знач. прикм. Призвичаєний до чого-небудь, натренований.
Великий тлумачний словник сучасної української мови