Значення в інших словниках
-
звірюка —
звірю́ка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
звірюка —
звірюга, -и, ж. 1》 розм. Те саме, що звір I 1). 2》 перен., лайл.Про надзвичайно жорстоку, люту людину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звірюка —
НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл.
Словник синонімів української мови
-
звірюка —
Звірю́ка, -ки, -ці; -рю́ки, -рю́к
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
звірюка —
ЗВІРЮ́КА, ЗВІРЮ́ГА, и, ж. 1. розм. Те саме, що звір¹ 1. — Ото, Рябку, шануйся. Добра своїх панів, як ока, стережи, ..Злодіїв одганяй та гавкай на звірюку (Г.-Арт., Байки..
Словник української мови в 11 томах