Значення в інших словниках
-
зледащілий —
зледащі́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
зледащілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зледащіти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зледащілий —
ЛЕДА́ЧИЙ (який не любить, не хоче працювати), ЛІНИ́ВИЙ, ЛЕДА́ЩИЙ, ОПІ́ШНИЙ діал., ОПІШІ́ЛИЙ діал.; ЛЕДАЧЕ́НЬКИЙ розм., ЛЕДАЧКУВА́ТИЙ розм., ЛЕДАРКУВА́ТИЙ розм., ЛІНЬКУВА́ТИЙ (ЛІНКУВА́ТИЙ) розм., ЛІНИВЕ́НЬКИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
зледащілий —
ЗЛЕДАЩІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зледащі́ти; // У знач. прикм. Він і сам не тямив, наш Кохайлик, як, незбагненним дивом не сполохавши собак і не збудивши зледащілих вартових, опинився по той бік паркана (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 350).
Словник української мови в 11 томах
-
зледащілий —
Зледащілий, -а, -е Ухудшившійся, пришедшій въ негодность, упадокъ. 2) Разлѣнившійся.
Словник української мови Грінченка