Великий тлумачний словник сучасної мови

зледащілий

зледащі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до зледащіти.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зледащілий — зледащі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. зледащілий — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
  3. зледащілий — ЛЕДА́ЧИЙ (який не любить, не хоче працювати), ЛІНИ́ВИЙ, ЛЕДА́ЩИЙ, ОПІ́ШНИЙ діал., ОПІШІ́ЛИЙ діал.; ЛЕДАЧЕ́НЬКИЙ розм., ЛЕДАЧКУВА́ТИЙ розм., ЛЕДАРКУВА́ТИЙ розм., ЛІНЬКУВА́ТИЙ (ЛІНКУВА́ТИЙ) розм., ЛІНИВЕ́НЬКИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  4. зледащілий — ЗЛЕДАЩІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зледащі́ти; // У знач. прикм. Він і сам не тямив, наш Кохайлик, як, незбагненним дивом не сполохавши собак і не збудивши зледащілих вартових, опинився по той бік паркана (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 350).  Словник української мови в 11 томах
  5. зледащілий — Зледащілий, -а, -е Ухудшившійся, пришедшій въ негодность, упадокъ. 2) Разлѣнившійся.  Словник української мови Грінченка