Значення в інших словниках
-
знавець —
знаве́ць іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
знавець —
жм. дока, ір. професор, ж. жива енциклопедія; (високого рівня) ерудит; (свого діла) спец, фахівець, спеціяліст; знайко.
Словник синонімів Караванського
-
знавець —
[знавец'] -аўц'а, ор. -аўцем, м. (на) -аўцев'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў
Орфоепічний словник української мови
-
знавець —
-вця, ч. Людина, яка володіє глибокими знаннями в певній галузі, краще за інших розуміє що-небудь, має тонший смак і т. ін. Знавець музики. Знавець картин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
знавець —
ЗНАВЕ́ЦЬ (людина, що володіє глибокими знаннями в якійсь галузі, має тонкий смак і т. ін.), ДО́КА розм., ДО́ЙДА розм., ЗНА́ЙКО рідше, ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО) ірон., БАГАТОЗНА́ЙКО ірон., ПРОФЕ́СОР жарт.; ЕРУДИ́Т (той, хто має велику ерудицію).
Словник синонімів української мови
-
знавець —
Знаве́ць, знавця́, -це́ві; -вці́, -вці́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
знавець —
ЗНАВЕ́ЦЬ, вця, ч. Людина, яка володіє глибокими знаннями в певній галузі, краще за інших розуміє що-небудь, має тонший смак і т. ін. Старші господарі очима знавців оглядають колесо (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
знавець —
Знаве́ць, -вця́ гл. Знатокъ. Желех.
Словник української мови Грінченка