Словник синонімів Вусика

Значення в інших словниках

  1. знавець — знаве́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. знавець — жм. дока, ір. професор, ж. жива енциклопедія; (високого рівня) ерудит; (свого діла) спец, фахівець, спеціяліст; знайко.  Словник синонімів Караванського
  3. знавець — [знавец'] -аўц'а, ор. -аўцем, м. (на) -аўцев'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. знавець — -вця, ч. Людина, яка володіє глибокими знаннями в певній галузі, краще за інших розуміє що-небудь, має тонший смак і т. ін. Знавець музики. Знавець картин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. знавець — ЗНАВЕ́ЦЬ (людина, що володіє глибокими знаннями в якійсь галузі, має тонкий смак і т. ін.), ДО́КА розм., ДО́ЙДА розм., ЗНА́ЙКО рідше, ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО) ірон., БАГАТОЗНА́ЙКО ірон., ПРОФЕ́СОР жарт.; ЕРУДИ́Т (той, хто має велику ерудицію).  Словник синонімів української мови
  6. знавець — Знаве́ць, знавця́, -це́ві; -вці́, -вці́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. знавець — ЗНАВЕ́ЦЬ, вця, ч. Людина, яка володіє глибокими знаннями в певній галузі, краще за інших розуміє що-небудь, має тонший смак і т. ін. Старші господарі очима знавців оглядають колесо (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  8. знавець — Знаве́ць, -вця́ гл. Знатокъ. Желех.  Словник української мови Грінченка