знавець
знаве́ць
[знавец']
-аўц'а, ор. -аўцем, м. (на) -аўцев'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў
Орфоепічний словник української мовизнаве́ць
[знавец']
-аўц'а, ор. -аўцем, м. (на) -аўцев'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў
Орфоепічний словник української мови