Значення в інших словниках
-
знехочу —
зне́хочу прислівник незмінювана словникова одиниця діал.
Орфографічний словник української мови
-
знехочу —
присл., діал. Неохоче.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
знехочу —
НЕОХО́ЧЕ (без бажання), НЕ́ХОТЯ розм., ЗНЕ́ХОТЯ розм., НЕХОТЯЧИ́ розм., НЕ́ХІТЬ розм., ВІДНЕ́ХОТЯ діал., ВІДНЕ́ХОЧУ діал., ЗНЕ́ХОЧУ діал. Військо збиралося тяжко, забарливо, неохоче (П. Загребельний); — А що — ми?...
Словник синонімів української мови
-
знехочу —
Зне́хочу, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
знехочу —
ЗНЕ́ХОЧУ, прасл., діал. Неохоче. Антосьо усміхнувся, та не тим дитячим, щирим усміхом, що від його аж іскри скачуть, а якось наче знехочу (Свидн., Люборацькі, 1955, 108); — Що це у вас таке веселе? — питає ніби знехочу, а в самого очі так і стріляють (Вас., II, 1959, 94).
Словник української мови в 11 томах
-
знехочу —
Зне́хотя, зне́хочу нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Левиц. Пов. 42. Знехочу баба порося ззіла. посл.
Словник української мови Грінченка