Значення в інших словниках
-
зринати —
зрина́ти 1 дієслово недоконаного виду випливати; злітати; виникати зрина́ти 2 дієслово недоконаного виду починати звучати
Орфографічний словник української мови
-
зринати —
I -аю, -аєш, недок., зринути, -ну, -неш, док. 1》 Підніматися з глибини води на поверхню; випливати. 2》 перен. Стрімко підніматися, злітати вгору. || Раптово з'являтися, показуватися. 3》 перен. Виникати, зароджуватися (про думки, почуття, рішення і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зринати —
ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...
Словник синонімів української мови
-
зринати —
Зрина́ти, -на́ю, -на́єш; зри́нути, -ну, -неш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зринати —
ЗРИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗРИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Підніматися з глибини води на поверхню; випливати. [Водяник (до Русалки):] Іди на дно! Не смій мені зринати три ночі місячні поверх води! (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах