зринати

зрина́ти

I -аю, -аєш, недок., зринути, -ну, -неш, док.

1》 Підніматися з глибини води на поверхню; випливати.

2》 перен. Стрімко підніматися, злітати вгору.

|| Раптово з'являтися, показуватися.

3》 перен. Виникати, зароджуватися (про думки, почуття, рішення і т. ін.).

|| Поставати, з'являтися (в уяві, пам'яті, думках і т. ін.).

|| Ставати відчутним, виявлятися, проявлятися.

II -аю, -аєш, недок., зринути, -ну, -неш, док.

1》 Починати звучати, доноситися (про звуки).

|| тільки недок. Лунати, чутися час від часу.

2》 тільки док., з чого і без додатка. Звільнитися від якоїсь прив'язі, пут і т. ін. або вислизнути, зірватися з чого-небудь.

3》 Раптово залишати якесь місцеперебування; кидати якусь роботу і т. ін.

Значення в інших словниках

1. зринати — зрина́ти 1 дієслово недоконаного виду випливати; злітати; виникати зрина́ти 2 дієслово недоконаного виду починати звучати  Орфографічний словник української мови
2. зринати — див. виникати; випливати  Словник синонімів Вусика
3. зринати — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
4. зринати — Зрина́ти, -на́ю, -на́єш; зри́нути, -ну, -неш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зринати — ЗРИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗРИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Підніматися з глибини води на поверхню; випливати. [Водяник (до Русалки):] Іди на дно! Не смій мені зринати три ночі місячні поверх води! (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах