Значення в інших словниках
-
кадіб —
ка́діб іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
кадіб —
Кухва, (великий) д. чан, (на воду) водянка; кадь, кадуб; пор. ДІЖКА.
Словник синонімів Караванського
-
кадіб —
-доба, кадівб, -довба, рідко кадуб, -а, ч. Велика діжка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кадіб —
ка́діб тулуб птиці (ст)||кадовб
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
кадіб —
ДІ́ЖКА (велика дерев'яна або металева циліндрична посудина), ПУ́ТНЯ діал.; ДІЖНИ́ЦЯ розм., ДІЖЧИ́НА розм. (трохи менша); КА́ДІБ (КА́ДІВБ), КА́ДУБ рідше (більшого розміру); ДІЖА́ (низька, широка дерев'яна для тіста); БО́ДНЯ (дерев'яна низька з віком...
Словник синонімів української мови
-
кадіб —
Ка́діб, -доба і ка́довб, ка́довба; -до(в)би, -бів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кадіб —
КА́ДІБ, доба, КА́ДІВБ, довба, рідко КА́ДУБ, а, ч. Велика діжка. Взяли вони шість кадовбів м’яса та шість кадовбів води, сів Котигорошко на грифа,— полетіли (Укр.. казки, 1951, 103); В кутку коло дверей стояв кадіб з капусти (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
кадіб —
Кадіб, -доба и кадівб, -довба м. 1) Большая кадка, употребляющаяся для храненія зерна или муки, капусты и пр. Наше просо в кадобі. Грин. III. 96. На городі капуста росла, в стозі насічена, в кадовбі наквашена. Грин. III. 539.
Словник української мови Грінченка