Значення в інших словниках
-
калачик —
кала́чик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
калачик —
-а, ч. 1》 Зменш. до калач. 2》 у знач. присл. калачиком.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
калачик —
Кала́чик, -ка; -чики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
калачик —
КАЛА́ЧИК, а, ч. 1. Зменш. до кала́ч. Обносять [частують] якимись сухими калачиками, печеними для економії вдома з 2 сорту муки (Коцюб., III, 1956, 425). 2. у знач. присл. кала́чиком. Як калачик; на зразок кільця.
Словник української мови в 11 томах
-
калачик —
Калачик, -ка м. 1) ум. отъ калач. 2) раст. просвирки, Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. I. 128. Воли... пішли собі... і де не вздрять калачики, або ромен і всякий бур'янець, то там і пасуться. Кв. II. 83.
Словник української мови Грінченка