Значення в інших словниках
-
капотіти —
капоті́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
капотіти —
-тить, недок. Підсил. до капати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
капотіти —
КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИ підсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИ підсил., КА́НУТИ розм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИ підсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИ діал., ЦЯПОТІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
-
капотіти —
Капоті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
капотіти —
КАПОТІ́ТИ, ти́ть, недок. Підсил. до ка́пати. Дощик, дощик Аж із стріхи капотить (Укр.. лір. пісні, 1958, 168); З квача капотіла фарба і лишала на білому закуреному тротуарі зелену доріжку (Л. Укр., III, 1952, 605); Назустріч — мій хазяїн..
Словник української мови в 11 томах
-
капотіти —
Капотіти, -почу, -тиш гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Словник української мови Грінченка