Значення в інших словниках
-
карлик —
ка́рлик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
карлик —
Недорі|о|сток, ліліпут, пігмей, жм. МАЦЮПУЛЯ, коротун, куцак, куцан, курдупель, курдупка, як ім. куций, ж. мізинчик, д. карлюк; (потворний) гном.
Словник синонімів Караванського
-
карлик —
-а, ч. 1》 Неприродно мала на зріст людина; ліліпут, коротун, куцак, куцан. || Про дуже низький, дуже малий предмет. 2》 з означ., перен. Про дуже незначну з певного погляду, нікчемну людину. Духовні карлики. 3》 Зірки малих розмірів та невисокої світності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
карлик —
Малюк, маляк, малорос, ковтюх, див. пігмей, ліліпут
Словник чужослів Павло Штепа
-
карлик —
КА́РЛИК (неприродно мала на зріст людина), ЛІЛІПУ́Т, КА́РЛА розм.; ПІГМЕ́Й (перев. в Центральній Африці); ГНОМ (казково мала людина, яка нібито охороняє підземні скарби). Узяв Іван пищалку, попрощався з карликами, й вони пішли собі геть (В.
Словник синонімів української мови
-
карлик —
КА́РЛИК, а, ч. 1. Неприродно мала на зріст людина; ліліпут, недоросток, куцак, куцан. Там карлики грають у сурми, Там бубни й сопілки бринять (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах