карлик

див. низький

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карлик — ка́рлик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. карлик — Недорі|о|сток, ліліпут, пігмей, жм. МАЦЮПУЛЯ, коротун, куцак, куцан, курдупель, курдупка, як ім. куций, ж. мізинчик, д. карлюк; (потворний) гном. Словник синонімів Караванського
  3. карлик — -а, ч. 1》 Неприродно мала на зріст людина; ліліпут, коротун, куцак, куцан. || Про дуже низький, дуже малий предмет. 2》 з означ., перен. Про дуже незначну з певного погляду, нікчемну людину. Духовні карлики. 3》 Зірки малих розмірів та невисокої світності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. карлик — Малюк, маляк, малорос, ковтюх, див. пігмей, ліліпут Словник чужослів Павло Штепа
  5. карлик — КА́РЛИК (неприродно мала на зріст людина), ЛІЛІПУ́Т, КА́РЛА розм.; ПІГМЕ́Й (перев. в Центральній Африці); ГНОМ (казково мала людина, яка нібито охороняє підземні скарби). Узяв Іван пищалку, попрощався з карликами, й вони пішли собі геть (В. Словник синонімів української мови
  6. карлик — КА́РЛИК, а, ч. 1. Неприродно мала на зріст людина; ліліпут, недоросток, куцак, куцан. Там карлики грають у сурми, Там бубни й сопілки бринять (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах