каркнути

Значення в інших словниках

1. каркнути — ка́ркнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. каркнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до каркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каркнути — КРЯ́КАТИ (про ворон, круків тощо — кричати), КА́РКАТИ, КРЮ́КАТИ (КРУ́КАТИ рідше), КРУ́МКАТИ, КА́ВКАТИ розм., КАВЧА́ТИ розм. (про ворон). — Док.: кря́кнути, ка́ркнути, крю́кнути (кру́кнути), кру́мкнути, ка́вкнути. У долині ворон кряче (В. Словник синонімів української мови
4. каркнути — КА́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ка́ркати. Вчепившись лапами в їжака, крук каркнув сердито (Коп., Як вони.., 1961, 29). Словник української мови в 11 томах