сказати

I

агакнути, агуськнути, айкнути, бевкнути, бовкнути, буркнути, випалити, висказати, висказатися, висловити, висловитися, відбрити, відгукнутися, відізватися, відрубати, гмикнути, гмукнути, егекнути, змолоти, зморозити, каркнути, ляпнути, мнякнути, мовити, мрукнути, мугукнути, муркнути, нукнути, обізватися, огокнути, огризнутися, одбрити, одпаяти, озватися, ойкнути, ословитися, перебити (кого в розмові), перекривити, піддакнути, підказати, підтакнути, пробасити, пробелькотати, пробелькотіти, проблеяти, пробубнити, пробубніти, пробубоніти, пробуботати, пробуботіти, пробуркотати, пробуркотіти, пробурмотати, пробурмотіти, пробурчати, пробухтіти, проворкотати, проворкотіти, проворкувати, провуркотати, провуркотіти, прогарчати, прогелготати, прогелготіти, прогерготати, прогерготіти, прогугнити, прогугнявити, прогундикати, прогундосити, прогунявити, прогусти, продекламувати, проджеркотати, проджеркотіти, проджиркотати, проджиркотіти, продиркотати, продиркотіти, прожебоніти, проказати, прокаркати, прокирготати, прокирготіти, пролепетати, промамрати, промимрити, промиркотати, промиркотіти, промовите, промуркотати, промуркотіти, промурмотати, промурмотіти, проплямати, проплямкати, пропорощати, проректи, просичати, проскавуліти, проскавучати, протарабанити, протирликати, проторохтіти, протуркотати, протуркотіти, прохамаркати, прохарамаркати, прохрипіти, процвірінькати, процвірінчати, процвіріньчати, прошавкати, прошавкотати, прошавкотіти, прошамкати, прошамкотати, прошамкотіти, прошепелявити, прошепотати, прошепотіти, прошептати, прошипіти, прощебетати, сказонути, скаламбурити, стригонути, таляпнути, теленькнути, тирликнути, угукгути, фіркнути, цвенькнути, цитькнути, шавкнути, шамкнути, шепнути, шикнути; див. говорити

Фразеологічні синоніми: сказати пару гарячих; сказати пару слів; сказати, як гвіздком прибити; сказати, як ножицями відрізати

Приповідки: Казав, та не зав'язав. Скаже — сніп зв'яже.

II

див. говорити

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сказати — (повідомити усно про щось) промовити, повідати, (зненацька, необдумано) бовкнути, белькнути, бевкнути, ляпнути, (крізь зуби) процідити. Словник синонімів Полюги
  2. сказати — говорити – казати Часто в поточному мовленні не помічають різниці між ними, а то й надають перевагу лексемі говорити, вважаючи, що вона в усіх випадках може замінити слова казати, мовити. Чи так це насправді?... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. сказати — сказа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. сказати — док., промовити, ур. ректи, проректи, (не до речі) ляпнути, бовкнути, (влучно) як в око вліпити; (у відповідь) відповісти, (- що) висловитися; (мамі) пожалітися; (слово) виголосити; (казку) розповісти; (що діяти) порадити; (що робити) звеліти... Словник синонімів Караванського
  5. сказати — [сказатие] -ажу, -ажеиш; нак. -ажи, -аж'іт' Орфоепічний словник української мови
  6. сказати — скажу, скажеш, док. 1》 перех. і неперех. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що-небудь; промовити. || на що. Відповісти; висловити свою думку про що-небудь. || Переказати, передати на словах щось кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сказати — СКАЗА́ТИ, рідко ІСКАЗА́ТИ, скажу́, ска́жеш, док. 1. що і без прям. дод. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що-небудь; промовити. Нащо мені женитися?.. Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Словник української мови у 20 томах
  8. сказати — Легко сказати, та тяжко зробити. Сказати а виконати, це велика ріжниця. Скажу тобі крайнє слово. Даю тобі рішуче слово, від якого не відступлю. Сказав, як сокирою відрубав. Сказав дуже влучно. Сказано на глум, а ти бери собі на ум. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. сказати — гріх (сло́во (сло́ва)) сказа́ти. Нема підстав нарікати на щось, скаржитися на кого-, що-небудь. — Не знають, де й ділася (Христя). А шкода, добра була робітниця, добра, гріх слова сказати!... Фразеологічний словник української мови
  10. сказати — БО́ВКНУТИ розм. (сказати що-небудь необдумано або необережно, навмання, не до ладу), БЕ́ВКНУТИ розм., БЕ́ЛЬКНУТИ розм., БО́ВТНУТИ розм., ЛЯ́ПНУТИ розм., ЛЯ́СНУТИ розм. рідше, СКАЗОНУ́ТИ розм., СПЛЕСКА́ТИ розм., БА́ХНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил. Словник синонімів української мови
  11. сказати — Сказа́ти, скажу́, ска́жеш, -жуть; скажи́, -жі́м, -жі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. сказати — СКАЗА́ТИ і рідко ІСКАЗА́ТИ, скажу́, ска́жеш, док. 1. перех. і неперех. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що-небудь; промовити. Нащо мені женитися?.. Будуть з мене, молодого, Козаки сміятись. Словник української мови в 11 томах
  13. сказати — Сказа́ти, -жу́, -жеш гл. 1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш. Ном. № 12870. 2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Рудч. Ск. І. 105. Сказав нагріти два казани. Грин. II. 99. 3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина! Г. Барв. 363. Словник української мови Грінченка