Значення в інших словниках
-
кичера —
Киче́ра: Ки́чера: — верх гори [5;7] — гірська вершина, покрита лісом [XI] — гірський верх, покритий лісом [IV] — гора, що вся, крім вершини, вкрита лісом [51] — лісиста гора з голим верхом [3] — лісиста гора з голою вершиною [2;21] — гора, не вкрита лісом [XIII]
Словник з творів Івана Франка
-
кичера —
-и, ж., діал. Гора, вкрита вся лісом, крім вершини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кичера —
КИ́ЧЕРА, и, ж., діал. Гора, вкрита лісом повністю, за винятком вершини. Втретє затрембітала трембіта про смерть у самотній хаті на високій кичері (М. Коцюбинський); Виглянуло веселе [сонце] з-за кичери й залило золотом долину (В. Гжицький).
Словник української мови у 20 томах
-
кичера —
КИ́ЧЕРА, и, ж., діал. Гора, вкрита вся лісом, крім вершини. Втретє затрембітала трембіта про смерть у самотній хаті на високій кичері (Коцюб., II, 1955, 312); Виглянуло веселе [сонце] з-за кичери й залило золотом долину (Гжицький, Опришки, 1962, 17).
Словник української мови в 11 томах