Значення в інших словниках
-
конання —
кона́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
конання —
-я, с. Дія за знач. конати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
конання —
КОНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кона́ти. Дивлюся я на смерть натури і благання Я посилаю доленьці моїй, Щоб і мені дала кінець такий, Щоб я була спокійна в час конання (Леся Українка); І прийдуть часи, запишніє на світі...
Словник української мови у 20 томах
-
конання —
АГО́НІЯ (останні прояви життєвих функцій організму перед смертю), КОНА́ННЯ, ПЕРЕДСМЕ́РТЯ. Та солдат його не чув. В агонії звівся на ноги, .. сказав щось беззвучно і впав (Ю.
Словник синонімів української мови
-
конання —
Кона́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
конання —
КОНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кона́ти. Дивлюся я на смерть натури, і благання Я посилаю доленьці моїй, Щоб і мені дала кінець такий, Щоб я була спокійна в час конання (Л. Укр., Неопубл. тв.
Словник української мови в 11 томах
-
конання —
Кона́ння, -ня с. Агонія, умираніе. ум. кона́нійко. МУЕ. III. 35.
Словник української мови Грінченка