конання

Значення в інших словниках

1. конання — кона́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. конання — -я, с. Дія за знач. конати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конання — КОНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кона́ти. Дивлюся я на смерть натури і благання Я посилаю доленьці моїй, Щоб і мені дала кінець такий, Щоб я була спокійна в час конання (Леся Українка); І прийдуть часи, запишніє на світі... Словник української мови у 20 томах
4. конання — АГО́НІЯ (останні прояви життєвих функцій організму перед смертю), КОНА́ННЯ, ПЕРЕДСМЕ́РТЯ. Та солдат його не чув. В агонії звівся на ноги, .. сказав щось беззвучно і впав (Ю. Словник синонімів української мови
5. конання — Кона́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. конання — КОНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кона́ти. Дивлюся я на смерть натури, і благання Я посилаю доленьці моїй, Щоб і мені дала кінець такий, Щоб я була спокійна в час конання (Л. Укр., Неопубл. тв. Словник української мови в 11 томах
7. конання — Кона́ння, -ня с. Агонія, умираніе. ум. кона́нійко. МУЕ. III. 35. Словник української мови Грінченка