Значення в інших словниках
-
конфузливий —
конфу́зливий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
конфузливий —
-а, -е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором'язливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
конфузливий —
КОНФУ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором'язливий. Довгаль соромливо закутався по шию в покривало, повернувся й з несмілою конфузливою цікавістю глянув на неї (В. Винниченко); – Несміливий, кажете, конфузливий?...
Словник української мови у 20 томах
-
конфузливий —
СОРОМЛИ́ВИЙ (здатний соромитися, ніяковіти), СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, СОРОМ'ЯЗНИ́Й, ДИ́КИЙ підсил. розм., КОНФУ́ЗЛИВИЙ розм., УСТИДЛИ́ВИЙ (ВСТИДЛИ́ВИЙ) розм. Небо на Сході яснілося до них, як соромлива дівчина (О.
Словник синонімів української мови
-
конфузливий —
КОНФУ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором’язливий.
Словник української мови в 11 томах