конфузливий

КОНФУ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором’язливий.

Значення в інших словниках

1. конфузливий — конфу́зливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. конфузливий — див. соромливий  Словник синонімів Вусика
3. конфузливий — -а, -е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором'язливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. конфузливий — КОНФУ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором'язливий. Довгаль соромливо закутався по шию в покривало, повернувся й з несмілою конфузливою цікавістю глянув на неї (В. Винниченко); – Несміливий, кажете, конфузливий?...  Словник української мови у 20 томах
5. конфузливий — СОРОМЛИ́ВИЙ (здатний соромитися, ніяковіти), СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, СОРОМ'ЯЗНИ́Й, ДИ́КИЙ підсил. розм., КОНФУ́ЗЛИВИЙ розм., УСТИДЛИ́ВИЙ (ВСТИДЛИ́ВИЙ) розм. Небо на Сході яснілося до них, як соромлива дівчина (О.  Словник синонімів української мови