конфузливий
КОНФУ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором’язливий.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конфузливий — конфу́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
- конфузливий — див. соромливий Словник синонімів Вусика
- конфузливий — -а, -е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором'язливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конфузливий — КОНФУ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором'язливий. Довгаль соромливо закутався по шию в покривало, повернувся й з несмілою конфузливою цікавістю глянув на неї (В. Винниченко); – Несміливий, кажете, конфузливий?... Словник української мови у 20 томах
- конфузливий — СОРОМЛИ́ВИЙ (здатний соромитися, ніяковіти), СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, СОРОМ'ЯЗНИ́Й, ДИ́КИЙ підсил. розм., КОНФУ́ЗЛИВИЙ розм., УСТИДЛИ́ВИЙ (ВСТИДЛИ́ВИЙ) розм. Небо на Сході яснілося до них, як соромлива дівчина (О. Словник синонімів української мови