1. Великий тлумачний словник сучасної мови

конфузливий

конфу́зливий

-а, -е.

Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором'язливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфузливий — конфу́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конфузливий — див. соромливий Словник синонімів Вусика
  3. конфузливий — КОНФУ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором'язливий. Довгаль соромливо закутався по шию в покривало, повернувся й з несмілою конфузливою цікавістю глянув на неї (В. Винниченко); – Несміливий, кажете, конфузливий?... Словник української мови у 20 томах
  4. конфузливий — СОРОМЛИ́ВИЙ (здатний соромитися, ніяковіти), СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, СОРОМ'ЯЗНИ́Й, ДИ́КИЙ підсил. розм., КОНФУ́ЗЛИВИЙ розм., УСТИДЛИ́ВИЙ (ВСТИДЛИ́ВИЙ) розм. Небо на Сході яснілося до них, як соромлива дівчина (О. Словник синонімів української мови
  5. конфузливий — КОНФУ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором’язливий. Словник української мови в 11 томах