1. Словник синонімів української мови

конфузливий

СОРОМЛИ́ВИЙ (здатний соромитися, ніяковіти), СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, СОРОМ'ЯЗНИ́Й, ДИ́КИЙ підсил. розм., КОНФУ́ЗЛИВИЙ розм., УСТИДЛИ́ВИЙ (ВСТИДЛИ́ВИЙ) розм. Небо на Сході яснілося до них, як соромлива дівчина (О. Гончар); Скромний, сором'язливий, неквапливий, незграбний Мишуня.. Заляканий дівчатами, червоний перед ними од сорому за власну безпомічність (Ю. Яновський); Вже до кінця танців Йон не відступавсь від Гашіци, а дика спочатку дівчина дедалі рахманішала (М. Коцюбинський); Убогий, встидливий хлопак (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конфузливий — конфу́зливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. конфузливий — див. соромливий Словник синонімів Вусика
  3. конфузливий — -а, -е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором'язливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конфузливий — КОНФУ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором'язливий. Довгаль соромливо закутався по шию в покривало, повернувся й з несмілою конфузливою цікавістю глянув на неї (В. Винниченко); – Несміливий, кажете, конфузливий?... Словник української мови у 20 томах
  5. конфузливий — КОНФУ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором’язливий. Словник української мови в 11 томах