Значення в інших словниках
-
корчуватий —
корчува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
корчуватий —
-а, -е. 1》 Те саме, що корчастий. || Густо вкритий корінням дерев, яке виступає з землі. 2》 перен., розм., рідко. Кремезний, вузлуватий (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
корчуватий —
КОРЧУВА́ТИЙ, а, е. 1. Те саме, що корча́стий. Понад Дніпром з обох боків зеленими мурами тяглись плавні.., де сплітались у непроникливу сітку корчуваті дуби, липи, вільшина, верби й лози (С.
Словник української мови у 20 томах
-
корчуватий —
КОРІ́НЧАСТИЙ (який має велике, міцне, розгалужене коріння), КОРЧА́СТИЙ, КОРЧУВА́ТИЙ, КОРЕНА́СТИЙ (КОРЕНИ́СТИЙ). Як той хрін корінчастий: де вже розкорениться, то й посіяти за ним доброго нічого не можна (Марко Вовчок); Сутулуватий, з товстими..
Словник синонімів української мови
-
корчуватий —
КОРЧУВА́ТИЙ, а, е. 1. Те саме, що корча́стий. Понад Дніпром з обох боків зеленими мурами тяглись плавні.., де сплітались у непроникливу сітку корчуваті дуби, липи, вільшина, верби й лози (Скл.
Словник української мови в 11 томах