Значення в інших словниках
-
крихкий —
крихки́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
крихкий —
Ламкий, ламучий, хрусткий; (дуб) трухлявий; (хто) КРИХКОТІЛИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
крихкий —
[криехкий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
-
крихкий —
-а, -е. 1》 Який легко кришиться, розсипається. || Який не відзначається міцністю; трухлявий (про дерево тощо). Крихкий метал. 2》 перен. Те саме, що крихкотілий; тендітний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
крихкий —
КРИХКИ́Й, а́, е́. 1. Який легко кришиться, розсипається. По берегах озера розтанули, і дрібні хвилі повільно лизали крихку кригу (М. Івченко); Земля була грудчаста й крихка (Ю. Смолич); Лише у великій гущавині сніг був цілий і крихкий, як пісок (І.
Словник української мови у 20 томах
-
крихкий —
крихки́й → крухий
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
крихкий —
КРИХКИ́Й (який легко кришиться, розсипається), ЛАМКИ́Й, РУ́ХЛИЙ розм.; РОЗСИ́ПЧАСТИЙ (про печиво, картоплю тощо); ПІСО́ЧНИЙ (про печиво). Земля була грудчаста й крихка (Ю.
Словник синонімів української мови
-
крихкий —
Крихки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
крихкий —
КРИХКИ́Й, а́, е́. 1. Який легко кришиться, розсипається. Земля була грудчаста й крихка (Смолич, II, 1958, 92); Весь ліс — в інеї, в крихкому, казково розкішному уборі (Гончар, II, 1959, 136); *Образно. Те слово.. було якесь легке, крихке, порожнє (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
крихкий —
Крихки́й, -а́, -е́ Хрупкій, ломкій. Вас. 147. ум. крихке́нький.
Словник української мови Грінченка