крихкий

КРИХКИ́Й, а́, е́.

1. Який легко кришиться, розсипається.

Земля була грудчаста й крихка (Смолич, II, 1958, 92);

Весь ліс — в інеї, в крихкому, казково розкішному уборі (Гончар, II, 1959, 136);

*Образно. Те слово.. було якесь легке, крихке, порожнє (Коцюб., II, 1955, 287);

Все виявилося крихким у житті Семена Архиповича Шульги (Рибак, Час.., 1960, 404);

// Який не відзначається міцністю; трухлявий (про дерево тощо).

Вітер.. сторуко ухопив дерево за крихкий стовбур (Епік, Тв., 1958, 166).

∆ Крихки́й мета́л — метал, що не піддається куванню, кришиться при ударі.

2. перен. Те саме, що крихкоті́лий; тендітний.

Орест Білинський.. дивувався, що вона, така тендітна, така крихка, вродила аж п’ятеро.. здоровенних істот (Вільде, Сестри.., 1958, 175);

Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки, руки, мов тріски (Гончар, II, 1959, 132).

Значення в інших словниках

1. крихкий — крихки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. крихкий — Ламкий, ламучий, хрусткий; (дуб) трухлявий; (хто) КРИХКОТІЛИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. крихкий — див. слабий  Словник синонімів Вусика
4. крихкий — [криехкий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
5. крихкий — -а, -е. 1》 Який легко кришиться, розсипається. || Який не відзначається міцністю; трухлявий (про дерево тощо). Крихкий метал. 2》 перен. Те саме, що крихкотілий; тендітний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. крихкий — КРИХКИ́Й, а́, е́. 1. Який легко кришиться, розсипається. По берегах озера розтанули, і дрібні хвилі повільно лизали крихку кригу (М. Івченко); Земля була грудчаста й крихка (Ю. Смолич); Лише у великій гущавині сніг був цілий і крихкий, як пісок (І.  Словник української мови у 20 томах
7. крихкий — крихки́й → крухий  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. крихкий — КРИХКИ́Й (який легко кришиться, розсипається), ЛАМКИ́Й, РУ́ХЛИЙ розм.; РОЗСИ́ПЧАСТИЙ (про печиво, картоплю тощо); ПІСО́ЧНИЙ (про печиво). Земля була грудчаста й крихка (Ю.  Словник синонімів української мови
9. крихкий — Крихки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. крихкий — Крихки́й, -а́, -е́ Хрупкій, ломкій. Вас. 147. ум. крихке́нький.  Словник української мови Грінченка