Значення в інших словниках
-
крутиус —
Крути́ус, -са; -ти́уси, -сів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
крутиус —
Крути́ус, -са м. = прудиус. Сотниківна вже кохалась з якимсь крутиусом чи шибай-головою. Стор. І. 33.
Словник української мови Грінченка